АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ»

СЕМАНТИЧНА СФЕРА ВНУТРІШНЬОЇ СИНТАКСИЧНОЇ ТРАНСПОЗИЦІЇ ОРУДНОГО ВІДМІНКА

2025-04-30T15:04:15+03:00

У статті розглянуто орудний відмінок як репрезентант семантико-синтаксичної сфери інших відмінкових форм. Визначено, що семантико-синтаксичні контури орудного можуть зміщуватися й ставати ємнішими, так як він перебуває у вторинних власне-відмінкових об'єктній, суб'єктній чи локативній сферах. Виявлено, що у таких конструкціях аналізована грамема, крім інструментальності, набуває іншого значення й семантично наближається відповідно до знахідного, називного та місцевого відмінків. Орудний рідко бере участь в об'єктній транспозиції. Орудний об'єкта може входити у валентну рамку предикатів дії, стану та якісної ознаки. Обов’язковою умовою такого функціонування орудного відмінка є перебування в межах семантико-синтаксичної валентності дієслівних предикатів зі значенням керівництва, володіння. Окреслено, що у граматичній системі сучасної української літературної мови орудний становить собою продуктивний засіб вираження суб'єктної синтаксеми, тому зазначена грамема пов'язана трансформаційними відношеннями з називним відмінком двоскладних речень. Вказано на функціонування ще одного різновиду реченнєвих структур з орудним суб'єктним, тобто пасивні конструкції з грамемою орудного, у якому відбувається посилення семантики інструментальності. Охарактеризовано, що крім вторинних об'єктного та суб'єктного значень, орудний функціонує як компонент, що залежить від акціонально-локативних предикатів. Відмінкова форма орудного, крім первинної, виконує роль вторинного репрезентанта. Таке явище має стосунок до внутрішньої грамемної транспозиції, усебічне дослідження якої все частіше знаходить відображення в сучасних функційно зорієнтованих студіях.

ТВОРЧІСТЬ С. ЖАДАНА: ПРОЄКЦІЯ НА ДИТЯЧУ ЛІТЕРАТУРУ

2025-04-30T15:10:12+03:00

У статті здійснено спробу дослідити вплив творчості С. Жадана на сучасну українську дитячу літературу. Проаналізовано роботи з вивчення творчості С. Жадана крізь призму провідних мотивів його лірики та прози, які виявляють систему, властиву авторському стилю письменника. Стверджується, що у творах для дітей та зображенні теми дитинства автор використав притаманні йому й вже апробовані раніше художні прийоми та ідейну апеляцію до загальнолюдських моральних цінностей. У роботі зроблено спробу визначити твори, які можуть бути включені до кола дитячого читання, з урахуванням специфіки творчої манери письменника та перекладача. Дослідження простежує тематичні аспекти творчості С. Жадана, пов’язані з темою дитинства в контексті дитячої літератури, які притаманні не лише творам письменника останнього часу, а й також є константою його книг попередніх років, коли автор знаходиться в пошуку таких жанрових форм, що зможуть відобразити його філософський погляд та ідейну позицію. Підтвердженням тому пропоновано вважати роботу над збіркою дитячих віршів, пісенні тексти, роботу над перекладами класичної та сучасної зарубіжної літератури. Розглянуто творчість автора крізь призму дитячої літератури та дитячого читання сучасних українських реалій, акцентовано на адаптації творчих здобутків автора для дитячої літератури у контексті реалій російсько-української війни. Визначено тексти, які допоможуть читачам-дітям усвідомити важливі проблеми сучасності, обговорити та осмислити складні питання життя та смерті, відповідальності, громадянського вибору, патріотизму, любові. У контексті дослідження запропоновано види роботи з текстами С. Жадана, які можна використати під час вивчення його творчості у школі та у позакласній роботі, неформальній літературній освіті. Наголошено на актуальності та необхідності використання поетичних, прозових, перекладацьких творчих здобутків С. Жадана у роботі з дитячою читацькою авдиторією.

МОВНА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ПРОСТОРУ ЧЕРЕЗ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: ФУНКЦІОНАЛЬНО-СЕМАНТИЧНИЙ ПІДХІД

2025-04-30T15:21:20+03:00

Стаття присвячена дослідженню мовної репрезентації простору через фразеологізми, що позначають просторові категорії «далеко – близько». У роботі визначено функціонально-семантичні особливості цих фразеологічних одиниць, механізми формування просторових образів, формально-граматичну структуру та їхню роль у мовній картині світу. Проаналізовано особливості просторової семантики фразеологізмів, їхню здатність до вираження як фізичної віддаленості чи наближеності, так і часових значень. Визначено, що фразеологізми на позначення «далеко» переважно мають негативне експресивне забарвлення, пов’язане з труднощами доступу, ізольованістю чи невідомістю, тоді як фразеологізми зі значенням «близько» частіше характеризуються позитивною конотацією, що відображає зручність і доступність. Окремо виділено нейтральні фразеологічні конструкції, які не несуть вираженої емоційної оцінки. Розглянуто структурні особливості фразеологізмів, виокремлено синтаксичні моделі (словосполучення, речення) та морфологічні характеристики (прийменникові та безприйменникові конструкції). Отримані результати можуть бути використані у теоретичному мовознавстві, когнітивній лінгвістиці, перекладознавстві, а також у міжкультурній комунікації. Виявлені закономірності відображають особливості концептуалізації простору в українській мові та сприяють подальшому вивченню взаємозв’язку між просторовими і часовими категоріями у фразеології.

КАНАДСЬКІ ПОЛІТИЧНІ КАРИКАТУРИ ЯК МЕДІЙНИЙ ІНСТРУМЕНТ ЗАСУДЖЕННЯ РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ

2025-04-30T16:17:37+03:00

Статтю присвячено розглядові політичних карикатур на тему повномасштабної російсько-української війни, відібраних з канадських онлайн-видань Edmonton Journal, Toronto Sun, The Globe and Mail та Saltwire за 2022–2024 роки. Карикатури таких відомих художників, як Майкл де Аддер, Тім Долаєн, Малкольм Мейес, Брайан Ґейбл та Брюс Маккіннон широко використовуються для висвітлення російської агресії проти України і виступають ефективним інструментом формування громадської думки. Створюючи яскравий образ, карикатури коротко та чітко характеризують суть суспільного процесу, дії чи явища. Карикатури стимулюють читацьку аудиторію до критичного осмислення інформації, сприяючи розвитку аналітичних здібностей та формуванню резистентності до російських пропагандистських наративів. Художники-карикатуристи значну увагу приділяють особистості президента російської федерації владіміра путіна. У їхніх творах знаходить висвітлення його мілітаристська політика, бажання відродити Радянський Союз та заяви, які розходяться з дійсністю. Образ очільника кремля символізує агресію, ненависть та зневагу до мирних цінно стей і свідчить про йог о прагнення до авторитаризму та імперської величі. Приховати істинний характер подій, замаскувати правду та сформувати громадську думку у бажаному напрямі російським політикам допомагають евфемізми, добре відомими з яких є «спеціальна військова операція», «звільнення», «демілітаризація» і «денацифікація». Зміст проаналізованих політичних карикатур суголосний із сучасними засобами масової інформації. Новини, статті, репортажі в засобах масової інформації, дані Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні та інформаційні матеріали від Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки та оборони України підтверджують образи карикатур, демонструючи реальні факти та події російсько-української війни.

НАЗВИ ПРОТИПУХЛИННИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ВІТЧИЗНЯНИХ ТА ЗАКОРДОННИХ ВИРОБНИКІВ: ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНИЙ АСПЕКТ

2025-04-30T15:24:05+03:00

Актуальність роботи зумовлена необхідністю стандартизації та уніфікації назв лікарських засобів протипухлинної дії, що вимагає аналізу лексико-семантичних стратегій як вітчизняних, так і закордонних виробників. Метою дослідження є виявити певні закономірності при утворенні назв фармацевтичних засобів та прослідкувати взаємозв’язок між складом препарату, його назвою та лікувальним ефектом. При цьому були використані наступні методи: методи аналізу та синтезу при теоретичному аналізі наукових праць, порівняння та узагальнення – при аналізі назв препаратів та наявних у них фармацевтичних частотних відрізків. Дослідження здійснено на основі аналізу 52 назв протипухлинних лікарських засобів. Усі назви було поділено на чотири групи. До першої групи віднесено назви, у яких є частотний відрізок вказує на наявність алкалоїдів. Другу групу складають назви, у яких фармацевтичний відрізок вказує на тривіальний хімічний компонент. Третя група – це назви з відрізками, що вказують на терапевтичний ефект. До четвертої групи належать назви, морфеми яких не несуть інформації ні про функціональну група, ні про хімічний склад (не мають прямого відношення до медицини та фармакології). Аналіз показав, що більшість назв утворені за допомогою фармацевтичних частотних відрізків, які вказують на хімічний склад препарату або його терапевтичний ефект. Найчисельнішою є третя група назв лікарських засобів. Такі назви побудовано шляхом поєднання різних терміноелементів – кореневих морфем латинського чи грецького походження, назв хімічних компонентів. Слід зазначити, що до складу більшості назв входять морфеми із вищезазначених мов – це назви рослин, які є у складі препаратів, а також греко-латинські терміноелементи, що вказують на пухлину чи її руйнування, але подекуди вживаються також терміноелементи із англійської мови. Тобто можемо стверджувати, що при утворенні назв препаратів протипухлинної дії, найбільш продуктивними є греко-латинські терміноелементи, а також лексика англійської мови.

МОНТАЖ ЯК КОМУНІКАТИВНА СТРАТЕГІЯ У П’ЄСАХ ТЬЄРРІ ДЕБРУ

2025-04-30T16:12:55+03:00

У статті досліджуються монтаж як комунікативна стратегія у п’єсах Тьєррі Дебру «Книжконюх», «Дарвін». Монтаж – це не просто технічне оформлення твору в єдине ціле, це специфічний спосіб організації культурного буття, який взяла драматургія й користується ним у найрізноманітніших художніх цілях. Монтаж – це мовна специфіка образності, монтаж одночасно керує часом, простором і рухом, створюючи ілюзію реальності, яка потрібна художнику для вираження своїх ідей. Комунікативна стратегія монтажу розкривається в п’єсах в неоднозначності як формальній, так і змістовій. Зміна часів і просторів, пошуки персонажів відтворюють суть організації часу і руху через вибір до свободи/несвободи. Комунікативна стратегія монтажу забезпечує авторові посередництвом створених образів гру з часом, рухом, що допомагає поєднувати різні хронотопи та часові виміри. У монтажній композиції обох п’єс розмиваються межі між різними світами і часами, між життям і смертю, що характерно для метамодерної структури драми. Культурологічний контекст добре відчутний у п’єсах, він поєднується з науковим та філософським дискурсом ХХІ століття. Метамодерна структура п’єс забезпечує діалог з театральною традицією, у п’єсах відчутний вплив драми абсурду та брехтівської традиції, відголоски бульварного театру та виписування осучасненого міфу, але одночасно це й лабораторія, де в умовах експерименту відбувається безперервний пошук, кожна п’єса – це можливість по-новому почати все з початку. Рух від хаосу до порядку і навпаки, гра з часопростором завдяки монтажу як комунікативній стратегії надають п’єсам фрагментарності та цілосності одночасно, що одночасно стимулює й ускладнює роботу читача/глядача. Кілька рівноправних і незалежних одна від одної ліній дії Дебру зумів поєднати, зробивши сюжети своїх п’єс внутрішньо єдиними, монолітними та цілісними. Побудовані вони на глибоко продуманих, багатозначних зіставленнях персонажів, подій, сценічних епізодів, реплік за монтажним принципом. Ці зіставлення дуже різнопланові й зроблені як за подібністю, так і за контрастом. Будучи власне монтажем на композиційному рівні, вони створюють у читача й глядача відчуття єдності твору. Комунікативна стратегія монтажу створює в пєсах Тьєррі Дебру зовнішню напруженість шляхом «рваної» побудови сюжету, шляхом подолання органічності сценічного світу, його підриву. По-новаторськи насичуючи свою драматургію рухом думки, сюжетно вагомим інтелектуальним діалогом і соціально вагомим аналітичним сюжетом, драматург підриває замкненість сценічної дії та створює драму, побудовану на монтажі контрастних компонентів тексту й на оголенні умовності театральної дії.

РОЗВИТОК ПРАВНИЧОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ ЯК ІНСТРУМЕНТ ІНСТИТУЦІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ: ЗАГАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКІ СТАНДАРТИ

2025-04-30T15:28:51+03:00

У зв'язку з розвитком європейської інтеграції та підвищенням міжнародної співпраці в галузі права формування англомовної правничої термінології є важливим завданням лінгвістики. У статті уточнено дефініцію «термінологія» та визначено її функції. Наголошено, що у правничій сфері термінологія набуває особливого значення. Некоректно використані терміни можуть спричинити помилки та непорозуміння в правовій практиці, що може мати негативні наслідки для сторін правових відносин. Розглянуто явища моносемії, полісемії, синонімії у правничій термінології, визначено причини виникнення нових лексико-семантичних варіантів. У зв’язку з цим забезпечення точності та уніфікації термінів є важливим елементом формування правничої термінології, що потребує розроблення стандартів та рекомендацій щодо використання англійської мови в юридичній сфері. У статті розглянуто функції юридичних термінів, зокрема акумулятивну та функцію уніфікації (стандардизації). Акумулятивна функція правничої термінології полягає в тому, що застосування спеціальної лексики дозволяє зберігати стабільність та єдність правової системи, уникати непорозумінь, сприяє розвитку науки та практики. Функція уніфікації реалізується через те, що термінологія в праві забезпечує точність та єдність юридичної мови. Використання стандартизованих термінів дозволяє уникнути двозначності та неоднозначності юридичних понять та термінів, сприяє однозначності та зрозумілості для всіх учасників правових відносин. Окрім того, термінологія допомагає зберігати правову культуру та стабільність правової системи Актуальність дослідження обумовлена тим, що мова права є всезагальним інструментом інституційного спілкування в правничій системі. Однак вона входить до складу національної мови і повинна чітко відповідати їй, оскільки використовується лише в конкретному оточенні для належного регулювання певних аспектів соціальних відносин. Актуальною проблемою є розробка загальноєвропейських стандартів і рекомендацій щодо використання англійської мови в правовій сфері. Це сприятиме забезпеченню єдиного підходу до формулювання термінів та складових правових документів, що важливо для дотримання юридичної точності та уніфікації документів країн, що беруть участь у євроінтеграційних процесах.

КОГНІТИВНЕ ПОЛЕ КОНЦЕПТУ «DIAKONIE»: ТЕОЛІНГВІСТИЧНИЙ АСПЕКТ

2025-04-30T15:32:53+03:00

У статті досліджено когнітивне поле концепту „Diakonie“ з теолінгвістичної перспективи, що охоплює його структурно-семантичні, когнітивні та прагматичні характеристики в німецькомовному просторі. Здійснено аналіз ролі мови у формуванні та трансляції каритативних цінностей, відзначаючи, що концепт „Diakonie“ є важливим елементом не лише релігійного, але й соціального дискурсу. З огляду на теологічні витоки поняття, висвітлюються його етимологія та історичні трансформації, починаючи від біблійного розуміння дияконії як служіння ближньому до сучасного використання в соціальних інституціях. Дослідження базується на працях провідних німецьких учених, які розглядають дияконію в контексті церковного служіння, соціальної роботи та мовної репрезентації. Окрема увага приділяється когнітивно-лінгвістичним аспектам аналізу, зокрема використанню корпусних методів для виявлення зв’язків між поняттям „Diakonie“ та спорідненими термінами в німецькій мові. Виявлено, що концепт відзначається широким спектром значень, що варіюються від традиційного християнського служіння до сучасних соціальних практик, орієнтованих на солідарність і допомогу вразливим групам. Важливим результатом дослідження є підтвердження тези про те, що мовні засоби відіграють ключову роль у конструюванні каритативних ідеалів та їхньому закріпленні в суспільній свідомості. Детальний аналіз текстів та дискурсивних практик, у яких вживається поняття „Diakonie“, дозволяє простежити його семантичну динаміку. Зокрема, увага приділяється тому, як релігійний зміст концепту поступово розширювався, інтегруючи нові соціальні контексти, що знайшло відображення у сучасній лексиці та фразеології. Також розглядається вплив суспільних змін та богословських інтерпретацій на трансформацію значень цього поняття. Таким чином, стаття сприяє глибшому розумінню дияконії як міждисциплінарного феномену, що поєднує богословський, соціальний і лінгвістичний виміри. Огляд теолінгвістичного аспекту дозволяє не лише простежити еволюцію концепту в різних дискурсивних контекстах, а й виявити механізми його функціонування в сучасному суспільстві. Крім того, дослідження підкреслює роль мови у формуванні соціально значущих категорій, що має важливе значення для подальших наукових розвідок у галузі релігійної лінгвістики та когнітивної семантики.

ЛІНГВІСТИКА ТА ВІДЕОІГРИ: АНАЛІЗ НАРАТИВНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ГРИ “ELDEN RING” ЯК ІНСТРУМЕНТУ ВИКЛАДАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ КОМП'ЮТЕРНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

2025-04-30T15:35:31+03:00

У статті досліджуються лінгвістичні та стилістичні елементи, які сприяють розповіді, побудові світу та тематичній глибині відеогри “Elden Ring”. Аналізуючи діалоги, описи предметів та наративну структуру, це дослідження висвітлює складне використання архаїчної мови, метафори та поетичних прийомів. Використання мови у грі є не лише функціональним, але й слугує засобом занурення гравців у міфологічний та філософський підтекст її всесвіту. Виокремлено використання архаїчної лексики та граматики, що нагадує середньо- та ранньомодерну англійську мову, як провідне, що викликає відчуття давнини, змінюючи реальність на таку, що просякнута традиціями та таємницями. Подано мовні засоби, які створюють офіційний, майже сакральний тон, що відповідає темам гри про долю, божественне втручання та екзистенційну боротьбу. Стаття заглиблюється в наративну функцію діалогів Non-Player Characters, які характеризуються загадковістю та фрагментарністю розповіді. Доведено, що персонажі надають важливу інформацію, зберігаючи при цьому атмосферу невизначеності, запрошуючи гравців зібрати воєдино історію через дослідження та висновки. Такий фрагментарний підхід віддзеркалює літературні прийоми, притаманні модерністським та постмодерністським творам, де наратив навмисно нелінійний і відкритий для інтерпретації. Аналізуючи лінгвістичні та стилістичні елементи, стаття доводить, що “Elden Ring” виходить за межі традиційних ігрових наративів, пропонуючи гравцям досвід, подібний до взаємодії з багатим за структурою літературним твором. Мова гри функціонує не лише як інструмент для розповіді, але й як важливий компонент її художнього вираження, поєднуючи механіку ігрового процесу з глибоким відчуттям міфів і легенд. Стаття підкреслює освітню цінність аналізу “Elden Ring” для студентів, які вивчають комп'ютерні науки. Вивчаючи мовні та стилістичні елементи гри, студенти можуть отримати уявлення про те, як наративний дизайн і мова взаємодіють з кодуванням та ігровою механікою для створення захоплюючого досвіду розповіді. Розуміння цих аспектів дозволяє студентам інтегрувати творчі лінгвістичні особливості у власні проєкти, покращуючи їхню здатність створювати захопливі оповіді в розробці відеоігор. Цей міждисциплінарний підхід поєднує лінгвістику, цифрове оповідання та розробку програмного забезпечення, що робить його цінним ресурсом для майбутніх геймдизайнерів.

СЕМАНТИЧНІ ЗМІНИ В УКРАЇНСЬКІЙ ТА АНГЛІЙСЬКІЙ ЛЕКСИКАХ ПІД ВПЛИВОМ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ

2025-04-30T15:39:38+03:00

Дослідження зосереджене на проблемі семантичних змін у мові, що проходять на тлі суспільно-політичної динаміки. Основним полем виникнення нових лексем, реалізації їх експресивного потенціалу та змістового навантаження виступає публічний дискурс. Саме він сприяє динаміці функційного призначення на нинішньому етапі розвитку мовних формацій. Метою статті є розширений аналіз семантичної динаміки в українській та англійській лексиках під впливом суспільно-політичних процесів. У дослідженні встановлено, що явище семантичної деривації виступає одним з ключових еволюційних факторів мови. Розглянуто види публічного дискурсу, що чинять вплив на семантику лексики: політичний, медійний, економічний. З’ясовано, що семантична деривація являє собою багаторівневий складний процес формування нових значень, що характеризується супутньою динамікою семантичної структури слова. Встановлено, що семантичні зміни під впливом суспільно-політичної динаміки формуються через вплив позамовних і внутрішньомовних факторів. Розглянуто феномен семантичних інновацій в аспекті впливу на загальну лексико-семантичну систему мови, сприяння її відкритості та динамічності. Встановлено, що семантичні зміни позиціонуються своєрідними маркерами доби, при цьому, деякі з них існують короткий час, зникаючи в подальшому або інтегруючись до пасивного словника. Обґрунтовано, що неосемантизми можуть володіти контекстуальною залежністю або бути широковживаними. У дослідженні проведено розширений семантико-стилістичний аналіз зафіксованих семантичних інновацій, проведено їх стратифікацію, обґрунтовано механізми їх виникнення та специфіку функціонування в українській та англійській лексиках. Результати дослідження володіють практичною цінністю в контексті укладання словників неолексем, уточнення критеріїв семантико-стилістичного аналізу досліджуваної, подальшої деталізації каналів поширення та функціонування семантичних інновацій.