АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА»

ПРОФЕСІЙНІ ЯКОСТІ ПЕДАГОГА ТА ЙОГО ПІДГОТОВКА В КОНТЕКСТІ ІДЕЙ К. Д. УШИНСЬКОГО

2024-04-22T08:29:58+03:00

Підготовка педагогічних працівників, їх професійне вдосконалення є важливою умовою модернізації освіти. Сучасний стан підготовки майбутніх учителів потребує звернення до творчої спадщини К. Ушинського задля пошуку раціональних технологій формування важливих компетенцій педагогічних фахівців. Мета статті – проаналізувати професійно значимі якості педагога та з’ясувати особливості психолого-педагогічної підготовки в науковій спадщині К. Ушинського. Визначено, що цілісна концепція К. Ушинського увібрала в себе кращі європейські традиції; власний досвід фахової підготовки учительок; прогресивні реформаційні ідеї, запропоновані педагогом-демократом у педагогічній періодиці того часу, та відображені в авторських проектах статутів, програм для створення якісно нових учительських семінарій та інститутів. Аналіз творів К. Ушинського показує, що учителем може бути людина, яка близька до народу, тісно пов’язана з ним, знає народну мову, живе народними інтересами. Учитель має бути високоосвіченою людиною з енциклопедичними знаннями, любити свою професію, бути завжди зацікавленим в удосконаленні власної майстерності, мати педагогічний і психологічний такт. Він повинен бути професіоналом, чітко уявляти мету педагогічної діяльності, мати високу практичну підготовку, володіти методикою навчання, бути умілим вихователем. Обґрунтовано принципи гуманізму, народності, природовідповідності як основоположні постулати педагогічної професії у спадщині К. Ушинського.

КОМПЛЕКСНИЙ ПІДХІД ДО МОДЕРНІЗАЦІЇ ЗМІСТУ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ

2024-04-22T08:59:08+03:00

У статті проаналізовано шляхи реалізації комплексного підходу у процесі реформування системи вищої освіти в Україні. Розглянуто вплив політичних, економічних та соціальних чинників на впровадження інноваційних тех- нологій у професійній підготовці майбутніх фахівців. Охарактеризовано напрями реформування системи освіти, які скеровують модернізацію змісту вищої освіти на комплексне оновлення форм і методів організації освітнього процесу, суміщення концептуальних підходів, що сприяє розвитку конкурентоспроможної особистості. Визначе- но важливість трансформаційних процесів сучасного українського суспільства для обґрунтування мети і завдань освітніх реформ. Вивчено особливості реалізації комплексного підходу в освітньому процесі ЗВО. Наголошено на необхідності ретельного добору технологій для розвитку освітнього простору: педагогічних, інформаційних, про- єктних, соціальних. Здійснено аналіз державних документів, в яких йдеться про стратегії реформування освіти, завдання освітніх реформ, спрямованих на оновлення змісту освіти. Увагу зосереджено на основних положеннях методичних рекомендаціій щодо розроблення стандартів вищої освіти, узгоджених з Рамкою кваліфікацій євро- пейського простору вищої освіти, Європейською рамкою кваліфікацій для навчання протягом життя. Державні стандарти в Україні визначають вимоги до оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти відповідно до міжнародних стандартів вимірювання знань, вмінь та навичок. Доведено, що стандартизація вищої освіти перед- бачає оновлення освітніх програм, що уможливлює створення додаткових умов проведення освітньої діяльності. Зазначено, що під час воєнного стану тенденції розвитку суспільства значно впливають на механізми забезпечен- ня якості вищої освіти. Окреслено перспективи подальшої модернізації змісту вищої освіти.

ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СЛУХАЧІВ КУРСІВ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ В ЦЕНТРАХ ЗАЙНЯТОСТІ

2024-04-22T09:09:13+03:00

Стаття розглядає педагогічні аспекти формування підприємницької компетентності слухачів курсів підви- щення кваліфікації, які проводяться у центрах зайнятості. Детально аналізуються основні принципи та методи, що допомагають ефективно впроваджувати підприємницькі знання та навички у педагогічний процес діяльності центрів зайнятості. Зокрема, акцентується увага на інтерактивних методах, кейс-аналізі, рольових іграх та інших педагогічних інструментах, спрямованих на практичне освоєння основ підприємництва. Автор також розглядає важливість індивідуалізації навчання, адаптації змісту до потреб слухачів, а також взаємодії з практикуючими підприємцями для надання конкретних прикладів і випадків. Досліджуються важливі аспекти процесу виховання та розвитку підприємницьких навичок у слухачів, які проходять курси підвищення кваліфікації в центрах зайня- тості. Автор статті розглядає роль педагогічних методів у формуванні підприємницької компетентності, а також визначають ключові аспекти, які сприяють успішному навчанню та розвитку підприємницьких якостей серед слу- хачів. Стаття аналізує педагогічні стратегії, спрямовані на активізацію творчого мислення та інноваційного під- ходу у процесі навчання. Також розглядаються практичні аспекти використання сучасних освітніх технологій для підвищення ефективності процесу вивчення предмета та вироблення у слухачів практичних навичок. Автор статті приділяє значну увагу індивідуалізації навчального процесу, підходам до виявлення та розвитку індивідуальних сильних сторін слухачів, що сприяє формуванню особистісних якостей, необхідних для успішної реалізації під- приємницьких проектів. Загальний висновок статті стосується важливості врахування педагогічних аспектів при розробці та впровадженні програм підвищення кваліфікації у центрах зайнятості з метою ефективного форму- вання підприємницької компетентності серед слухачів. Важливими є рекомендації для педагогів та організаторів навчання щодо ефективної реалізації педагогічних засад формування підприємницької компетентності у контек- сті курсів підвищення кваліфікації у центрах зайнятості.

МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СТОМАТОЛОГІЧНОЇ ГАЛУЗІ

2024-04-22T09:17:48+03:00

Чимало зовнішніх чинників здійснюють активний вплив на трансформацію освітньої діяльності, зокрема, на підготовку фахівців вищих закладів освіти. Так пандемія COVID-19 та повномасштабна війна на території України стали факторами, що спровокували перехід на дистанційний та змішаний формати навчання при підготовці фахівців у закладах вищої освіти. Результатом переходу до такої форми навчання стала низька вмотивованість здобувачів освіти до активної навчальної діяльності, через те, що використання гаджетів із доступом до інтернету, дозволяє швидко шукати і опрацьовувати інформацію, тому більш актуальним стало не вміння засвоювати теоретичний матеріал, а вміння швидко шукати та аналізувати інформацію яка дозволяє дати відповідь на поставлене питання. Перед вищими закладами фахової освіти, зокрема медичної галузі, напрям підготовки – стоматологія, стоїть завдання мотивувати майбутніх фахівців до активного засвоєння теоретичного матеріалу, саме тому викладачами впроваджуються прийоми, які активізують навчальну діяльність студентів навіть у дистанційному та змішаному форматах навчання. Мотивація мотивує до руху, вона може бути спричинена як зовнішніми так внутрішніми факторами. Зважаючи на особливості мотивації навчальної діяльності, основними факторами впливу стають зовнішні чинники, які, в подальшому активізують внутрішню мотивацію здобувача освіти та сприяють його саморозвитку, тому виникає потреба у визначені зовнішніх мотивів, які здатні активізувати студентів стоматологічної галузі. В даній статті пропонуємо механізм підсилення мотивації до навчальної діяльності здобувачів медичної освіти, напрям підготовки стоматологія, до активної навчальної діяльності за рахунок впровадження техніки рейтингового підходу, застосування прийомів зовнішньої мотивації через творчі та наукові проєкти, а також за рахунок внутрішньої мотивації яка передбачає освоєння передового досвіду та прагнення до ідеалів.

БІОЛОГІЯ В СТРУКТУРІ ПІДГОТОВКИ БАКАЛАВРІВ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ, ЕРГОТЕРАПІЇ

2024-04-22T09:28:30+03:00

Виходячи з того, що важливим питанням вищої освіти є забезпечення підготовки освічених, кваліфікованих бакалаврів фізичної терапії, ерготерапії у відповідності до сучасних вимог, в статті окреслено актуалізацію вченими і педагогами питань з шляхів розвитку освітньої та наукової сфер у згаданому напрямку, з перспектив навчання майбутніх фахівців з фізичної терапії, ерготерапії, реабілітології у відповідних закладах вищої освіти, зокрема медичного та фізкультурно-оздоровчого профілів, з методичних аспектів навчання таких здобувачів вищої освіти і ролі клінічної практики у формуванні їхньої професійної ідентичності. Враховуючи потребу в набутті ними інтегральної компетентності, до однієї зі складових якої належить здатність особистості до вирішення пов’язаних з професійною діяльністю спеціалізованих задач і практичних проблем із застосуванням положень, теорій та методів медико-біологічних наук, в структурі Освітньо-професійних програм першого (бакалаврського) рівня вищої освіти галузі знань 22 «Охорона здоров’я», якими визначаються концептуальні принципи організації навчання студентів-фізичних терапевтів, ерготерапевтів, виокремлено присвячений біологічним основам життєдіяльності людини конкретний освітній компонент і проаналізовано та узагальнено його характеристики. Показано, що він буває представленим багато у чому схожими за змістовим наповненням навчальними дисциплінами, які разом з тим можуть відрізнятися на назвою, за передбаченими відповідною Освітньо-професійною програмою статусом (обов’язковий освітній компонент / вибірковий освітній компонент) і формою підсумкового контролю, проте слугують належному засвоєнню студентами ключових аспектів біології. Вказані ознаки згаданого освітнього компонента мають враховуватися при розробці засобів навчання для забезпечення біологічної підготовки бакалаврів фізичної терапії, ерготерапії.

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНЕ ВЧЕННЯ: ВІД СУЧАСНОСТІ ДО ГЕРАКЛІТА

2024-04-22T12:23:39+03:00

Стаття розкриває ключові проблеми становлення психолого-педагогічної діяльності у ретроспекції. Метою дослідження є вивчення впливу педагога на формування трансгенераційної травми розвитку у молоді. Предметом дослідження став процес формування явища депривацій у молоді в умовах впливу навчально-виховного процесу. Основними методами дослідження стали теоретичні (аналіз та синтез, узагальнення, дедукція), системний, функціональний, конкретно-соціологічний. У статті розглянуто основні підходи розуміння виховного процесу Гераклітом. У статті здійснено аналіз розуміння педагогіки з позиції дослідження теології, філософії, психології. Розглянуто основні засади праць Геракліта. Автор наводить статистику звернень до психолога здобувачів освіти, молоддю, родинами ветеранів, що показує кількісний індикатор проблеми. Статистично-аналітична діяльність, зроблена в статті, дозволила проаналізувати основні форми діяльності педагога, що впливають на розвиток трансгенераційної травми молоді. Висунуто тезу про саморозвиток як умова відкриття знань про всесвіт, дозволила відомим митцям збагнути та презентувати закони нескінченності, відтворені у фізиці, математиці, біології, музиці. Була здійснена спроба демонстрації ролі метафор у поширенні відомих знань, популяризації закритих знань, впливу метафори на роботу двох півкуль головного мозку. У статті зроблений висновок, що історичний досвід України демонструє вічну істину, описану Гераклітом, згідно з якою війна є гармонією, формою дотримання загальної справедливості. Трактування війни молоддю з позиції процесу розуміння себе або служіння мінливим цінностям заради насолоди та вигоди є важливим аспектом у розвитку науки та збереження ментального здоров’я нації. Роль педагога на даному етапі полягає саме у підтримці здатності молоді виграти власну війну заради блага миру на Землі.

ВИЗНАЧЕННЯ «ГНУЧКИХ НАВИЧОК» (SOFT SKILLS) ЯК УМОВА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ У ГАЛУЗІ ГРАФІЧНОГО ДИЗАЙНУ

2024-04-22T09:42:19+03:00

Стаття розглядає актуальне питання формування гнучких навичок (soft skills) у майбутніх фахівців із графічного дизайну, ураховуючи зростаючий попит на творчих та комунікативно здібних фахівців у цій галузі. Зазначається, що виховання таких навичок є необхідною складовою їхньої професійної підготовки. Виходячи із зазначеного у Маніфесті з дизайнерської освіти, де дизайн характеризується як діяльність, що охоплює інтелектуальний, творчий, стратегічний, управлінський та технічний аспекти, наголошується на важливості формування особистісних навичок. Стаття розкриває погляди дослідників на матеріальні та нематеріальні, когнітивні та некогнітивні, а також сталі навички (hard skills) та гнучкі навички (soft skills) у контексті графічного дизайну. У статті зауважується про відсутність єдиного підходу до визначення особистісних якостей, необхідних для фахівця із графічного дизайну. У статті подається аналіз галузевих стандартів та маніфестів, освітніх стандартів та національних й міжнародних освітніх програм КНР та Великобританії з підготовки фахівців із графічного дизайну щодо зазначених у наданих документах вимог до формування навичок професійних графічних дизайнерів, на онові якого визначаються гнучкі навички (soft skills) майбутніх фахівців графічного дизайну. Результати показують, що вимоги до навичок і особистості фахівця зазначені у стандартах освіти та програмах підготовки. У статті визначаються конкретні гнучкі навички (soft skills), такі як комунікативність, креативність, проблемне та критичне мислення, тайм-менеджмент, які сприяють успішній роботі у галузі графічного дизайну та підкреслюється важливість формування цих навичок у навчальному процесі. Також розглядається специфіка визначених гнучких навичок (soft skills) щодо графічного дизайну. Заключення статті підкреслює важливість гнучких навичок (soft skills) у професійній підготовці майбутніх графічних дизайнерів та важливість подальших напрацювань у цьому напрямку.

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У ПЕДАГОГІЦІ: ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У ВИЩІЙ ОСВІТІ

2024-04-22T09:53:20+03:00

Стаття досліджує трансформаційну роль штучного інтелекту (ШІ) у вивченні іноземної мови в контексті вищої освіти. У статті досліджується переосмислення традиційних методів навчання в зв’язку з появою та використанням можливостей штучного інтелекту, та запровадження інноваційних педагогічних інструментів. За допомогою поглибленому аналізу дослідження демонструються комунікативні можливості, завдяки яким штучний інтелект значно покращує динаміку взаємодії на заняттях під час комунікації іноземною мовою. Наразі мовні платформи, створені на основі штучного інтелекту, дозволяють персоналізувати навчання, враховуючи індивідуальні сильні сторони та культурне походження. Однак виникає занепокоєння щодо потенційного зникнення традиційної ролі педагога в разі широкого застосування штучного інтелекту у вищій освіті. Проте, щоб штучний інтелект покращив процес навчання, викладачі повинні володіти сучасними цифровими навичками та ефективно використовувати технології ШІ. Крім того, використання штучного інтелекту дозволяє персоналізувати навчальний досвід, пристосовуючи його до потреб, здібностей і навичок студентів, тим самим сприяючи мотивації оволодінню мовою. Здатність штучного інтелекту запропонувати миттєвий і точний зворотний зв’язок також є критичним фактором для прискорення процесу навчання та полегшення стресових ситуацій, пов’язаних із оцінюванням. Крім того, поява інтелектуальних мовних помічників є ключовим фактором розвитку освітньої галузі. Керовані штучним інтелектом мовні боти діють як віртуальні мовні партнери студентів, пропонуючи реалістичну практику розмови та оцінювання кваліфікації, що сприяє створенню сприятливого та безмежного навчального середовища. Визнаючи суттєві переваги штучного інтелекту в навчанні іноземним мовам, стаття завершується підтвердженням незамінної ролі викладачів як організаторів навчального процесу, стверджуючи, що успішна інтеграція штучного інтелекту в освітній процес, зокрема, в галузі вивчення іноземної мови, ґрунтується на його узгодженні з традиційними методами навчання під керівництвом досвідчених педагогів.

ЗМІСТ ТА СТРУКТУРА ПРОФЕСІЙНО-ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА

2024-04-22T10:10:21+03:00

Основне завдання вищої освіти XXI століття – підготувати компетентного, конкурентоспроможного на ринку праці фахівця в галузі музичної освіти зі сформованими професійно-ціннісними орієнтаціями, які стануть вектором дій у вихованні школярів засобами музичного мистецтва. У статті враховано, що вища освіта як педагогічне явище – це нерозривна єдність інтелектуального, емоційно-ціннісного та валеологічного компонентів. У процесі професійної підготовки всі три компоненти виступають у нерозривній єдності. Мета статті – висвітлення сутності та структури професійно-ціннісних орієнтацій учителя музичного мистецтва, які базуються на загальноприйнятих компонентах освіти у вишах. У дослідженні йдеться про те, що вища школа формує у студентів відповідно до інтересів нашого суспільства систему базових професійних цінностей. З однієї сторони, вона повинна бути універсальною, з іншої – необхідно враховувати, що кожна особистість відрізняється своєю системою ціннісних орієнтацій в залежності від здібностей, індивідуальних особливостей, професійної орієнтованості. Результат дослідження – визначена структура та зміст професійно-ціннісних орієнтацій майбутнього вчителя музики. Сформульовано висновки про те, що професійно-ціннісні орієнтації вчителя музичного мистецтва є компетентнісні характеристики, сформованість яких стане базою для успіху в майбутній музичній та педагогічній діяльності. У науковій розвідці подано характеристику взаємопов’язаних складових компонентів структури професійно-ціннісних орієнтацій майбутнього вчителя музики: когнітивного, емоційно-чуттєвого, смисло-цільового. Ці компоненти найбільш повно розкривають специфіку професії вчителя музики та сприяють подальшому професійному самовдосконаленню та особистісному росту майбутнього педагога-музиканта. У статті висвітлено тезу, що для ефективного формування у майбутніх учителів музики професійно-особистісних якостей необхідно усвідомлене опрацювання та вивчення сутності й структури досліджуваного феномена.

ОСОБЛИВОСТІ РИЗИКОВАНИХ ІГОР У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

2024-04-22T10:27:09+03:00

У статті розглянуто деякі види ризикованих ігор ( гра на великій висоті; гра на великій швидкості; гра з небезпечними інструментами; ігри на близькій відстані від небезпечних елементів; веселі ігри та ігри, в яких діти можуть зникнути або загубитися). Залучення у цих категоріях ризикованої гри має багато користі для дітей: вибір, контроль, прийняття рішень, почуття досягнення разом із здатністю оцінювати ризик і вирішувати проблеми, справлятися з проблемами або долати їх. Розвиток цих навичок є підґрунтям до позитивного фізичного та психічного здоров’я. Гра визначається як основний інструмент дитини для вивчення світу, довкілля, її міжособистісні та фізичні стосунки, а також самосвідомість. Окреслено особливості понять «ризик», «небезпека». Участь у ризикованих іграх дає дітям можливість отримати доступ до ризиків та керувати ситуаціями. Ризикована гра – це можливість розширити свої можливості та набути життєвих навичок. Успіх та невдача мотивують дітей спробувати ще раз. Проаналізовано значення впливу зовнішнього простору на гру дітей, дозволяючи певні типи ігор або дій. Діти, які грають в ігри в закритому просторі або під наглядом дорослих мають менше контактів із природою, менше досвіду своїх повсякденних життєвих навичок. Метою цього дослідження було визначення ставлення батьків до ризикованих ігор. Здійсненне опитування здебільшого валідованих шкал і стандартизованих запитань відповідало вибірці батьків закладів дошкільної освіти № 5 та 7 м. Луцька Волинської області та доведенню, як вибірка батьків сприймає ризик в ігровій поведінці дітей, у тому числі самостійне пересування дітей, а також рівень ризикованості ігрової діяльності, яку вони дозволяли. Ми виявили, що батьки в середньому позитивно оцінюють переваги ризику для дітей в ігровій діяльності. Спілкування з природою просто неба є важливим для здоров’я, а тому дітям слід дозволяти грати в ігри, і вони мають самі відчувати ризики.

ЩОДО АКТУАЛЬНОСТІ РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ НА ІІІ РІВНІ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ

2024-04-22T10:41:45+03:00

У статті висвітлено ступінь сформованості академічної доброчесності на І та ІІ освітньо-науковому рівнях, схарактеризовано методів шляхи розвитку культури академічної доброчесності в аспірантів, доведено необхідність вдосконалення шляхів розвитку культури академічної доброчесності на ІІІ освітньо-науковому рівні. Відповідно до Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 р. академічна доброчесність – сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/ або наукових (творчих) досягнень. Об’єкт – культура академічної доброчесності здобувачів вищої школи, а предмет – покрокове формування культури академічної доброчесності на різних освітньо-наукових рівнях (І – бакалаврський, ІІ – магістерський, ІІІ – аспірантський). Метою є визначення актуальності формування та розвитку культури академічної доброчесності на ІІІ рівні освіти. Встановлено, що ознайомлення з культурою академічної доброчесності на усіх рівнях трапляється крізь призму (анти)плагіативних дій, інші нормам та правилам з дотримання академічної доброчесності увага майже не приділяється. ЗВО здебільшого надають узагальнену інформацію для усього освітньо-наукового процесу без специфікації на кожному факультеті, відділі, кафедрі, дисципліні, що ускладнює процес порозуміння між суб’єктами академічного процесу. Суб’єктами з формування культури академічної доброчесності виступають студенти-бакалаври, студенти-магістри, науково-педагогічні працівники, а така ланка як аспірант, доктор філософії полишається переважно поза увагою, або розглядається у сукупності з іншими, що є недоречним, оскільки роль та вимоги до здобувача третього рівня освіти є відмінними від попередніх рівнів.

ПІДГОТОВКА ФАХІВЦІВ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ В УМОВАХ ДУАЛЬНОЇ ОСВІТИ

2024-04-22T10:55:44+03:00

У статті розглянуто основні питання, які стосуються цифровізації освіти та технології щодо її впровадження під час підготовки спеціалістів в умовах дуальної освіти. Варто зазначити, що базою освітнього процесу виступає опановування змістом навчання та на основі цього запровадження освітніх технологій та методик навчання. Детально аналізується, як інтеграція теоретичного навчання з практичною роботою на підприємствах сприяє формуванню компетентностей, необхідних на ринку праці. Важливість дуальної освіти підкреслюється з огляду на швидкі зміни в цифровізації та її вплив на знання та професійні навички. Особливе значення в даному процесі відводиться інноваційним технологіям навчання, в тому числі впровадження змішаного навчання із застосуванням онлайн технологій. Розглядається необхідність впровадження інноваційних підходів у навчальному процесі та акцентують на забезпеченні відповідності освітніх програм потребам робочого ринку. Досліджується роль цифрових технологій у модернізації освітніх методів та їх вплив на підготовку висококваліфікованих фахівців. Стаття також звертає увагу на необхідність розвитку комунікативних, організаційних та лідерських навичок у контексті дуальної освіти. Висвітлюються практичні аспекти дуальної освіти, включаючи співпрацю з підприємствами та реалізацію індивідуалізованих навчальних програм, глобальні тенденції в освіті, її цифровізація та необхідність впровадження інноваційних технологій навчання. Особлива увага приділяється аналізу переваг та викликів, що стоять перед системою дуальної освіти в сучасному світі. Підкреслюється значення реалізації мотивації щодо навчання, адже в її основі знаходиться самостійна робота здобувачів вищої освіти. В цьому контексті набуває популярності та розповсюдження дуальне навчання, через застосування оновлених моделей та технологій.

ЕФЕКТИВНИЙ СПІЧРАЙТИНГ В КАР’ЄРНОМУ ЗРОСТАННІ: ПІДГОТОВКА Й СТВОРЕННЯ САМОПРЕЗЕНТАЦІЇ, ЯКА ПРИВАБЛЮЄ

2024-04-22T11:02:50+03:00

Наукове дослідження висвітлює актуальність набуття навичок спічрайтингу для кар’єрного зростання, зокрема, формування умінь створення самопрезентації, яка приваблює сучасного роботодавця. У статті окреслюється методика підготовки до створення сучасної самопрезентації (усвідомлення особистих досягнень, сильних сторін, власної унікальності, життєвої візії) та визначаються практичні кроки представлення інформації, її оформлення. Обґрунтовується потреба сприйняття процесу створення самопрезентації та готового продукту як важливого психоемоційного фактору, що підтримує особистість у скрутних життєвих обставинах. Фахівець усвідомлює, що він володіє цілим рядом позитивних особистісних та професійних характеристик, які зможуть забезпечити успіх в пошуку роботи при потребі. Тож ми бачимо зміст практичного значення роботи з молоддю над підготовкою ефективної самопрезентації цілісно: по-перше, у зв’язку з розвитком професійної компетентності; по-друге, як посилення психологічної стійкості особистості. Такий принцип вивчення практичного аспекту спічрайтингу акцентує увагу на особистості, її унікальності, підвищує рівень її самооцінки, якість професійної комунікації, мотивує до розвитку, а відтак сприяє її ефективності. Застосування пропонованої методики створення ефективної самопрезентації збагачує особистість, мотивує до розвитку, активізує креативність, критичне мислення, привертає увагу до аналізу власних життєвих цілей, цінностей, особистої візії, що розширює сприйняття себе як особистості майбутніми фахівцями. Це особливо важливо в умовах тяжкої війни в країні.

АКТУАЛЬНІСТЬ ПЕДАГОГІЧНОГО ФЕНОМЕНА «ЗНАННЯ ПЕДАГОГІЧНОГО ЗМІСТУ» ДЛЯ УСПІШНОЇ ВИКЛАДАЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ РІЗНИХ КРАЇН

2024-04-22T11:10:25+03:00

Стаття присвячена дослідженню педагогічного феномена «знання педагогічного змісту» у контексті глобалізаційних викликів педагогічної освіти. Здійснено аналіз провідного зарубіжного та вітчизняного досвіду інтерпретації поняття «знання педагогічного змісту», що розглядалося дослідниками як специфічні / особистісно-специфічні загальні «подієві» / «сюжетно педагогічні моделі», як трансцендентне знання суб’єкта щодо освітнього контексту / процесів навчання, викладання та управління колективом здобувачів освіти. Констатовано, що «сюжетно педагогічні моделі» є категорією поняття «знання педагогічного змісту». Звернено увагу на ключові положення «сюжетно педагогічних моделей», як-от: 1) це результат навчальної діяльності; 2) професійний досвід викладача – основа для моделі; 3) моделі корелюються з тематикою заняття. Окремо варто сказати про моделі загальнопедагогічних знань, що різняться компонентами: 1) управління колективом здобувачів освіти → методи навчання → здійснення оцінки навчального колективу → навчальний процес → індивідуальні характеристики здобувачів освіти; 2) знання процесів навчання → знання індивідуальних особливостей здобувачів освіти. Представлено методологічний інструментарій для оцінки у викладачів-початківців рівня загальнопедагогічних знань (показники → модельовані навчальні ситуації → завдання). Проаналізовано наукові джерела й зафіксовано, що знання педагогічного змісту є підґрунтям для успішної навчальної, викладацької та науково-дослідної діяльності в закладах вищої освіти різних країн. Наразі загальновизнано, що в контексті сучасних тенденцій розвитку освітньої системи відбувається постійна трансформація знань педагогічного змісту, що зумовлює їх оновлення, сприяє професійному розвитку педагогічних / науково-педагогічних працівників, формуванню специфічних навичок.

СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ ЯК ІНСТРУМЕНТ ФОРМУВАННЯ МОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МЕДИЧНИХ СЕСТЕР

2024-04-22T11:50:41+03:00

Масове та повсюдне використання цифрових технологій та соціальних мереж у повсякденному житті сприяє пошуку ефективних шляхів їх застосування в освітньому процесі. У цій статті розглядаються питання навчання української мови (за професійним спрямуванням) в умовах цифровізації сучасного світу та організації навчального процесу, використовуючи соціальні мережі, зокрема месенджера «Телеграм», наводяться основні характеристики, які показують його ефективність та відкривають можливості для розвитку різних форм мережевої взаємодії всіх суб’єктів освітнього процесу. Також у статті висвітлюються можливості викладання на медійному майданчику, його переваги та недоліки, готовність студентів та викладачів до включення до навчального процесу соціальних мереж, їх педагогічна застосовність як засіб формування мовної компетентності медичних сестер. У відповідь на сучасні зміни в освіті та відповідність вимогам нового покоління студентів викладач перебуває в постійному пошуку актуальних дидактичних засобів і технологій. Невирішеною залишається проблема зниження пізнавальної активності студентів нефілологічних спеціальностей у вивченні мови. Це зумовлює актуальність проведеного авторами дослідження. Вибираючи месенджер «Телеграм» як методичний прийом стимулювання пізнавальної активності, автори опираються на дослідження соціально-психологічних характеристик студентів покоління Z, їх інтересів і життєвих стратегій. Особливу увагу в статті приділено багатоаспектності соціальних мереж в освіті; виділено тип контенту і способи представлення інформації в месенджера «Телеграм», навчальної мовної групи. Практична значимість дослідження полягає в рефлексії педагогічного досвіду інтеграції месенджера «Телеграм» у навчальний процес, а також у можливості застосування месенджера «Телеграм» для стимулювання пізнавальної активності студентів у контексті мовних дисциплін.

ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕГРОВАНИХ МІЖПРЕДМЕТНИХ ЗВ’ЯЗКІВ НА УРОКАХ РІДНОЇ МОВИ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ

2024-04-22T12:28:17+03:00

Статтю присвячено одній із актуальних наукових проблем, що зумовлені змінами у теоретичному і практичному підході до навчання і виховання молодших школярів. Провідні ідеї дослідження спричинені методичним потенціалом, що впливає на формування ключових і предметних компетенцій в учнів початкових класів. Зокрема у процесі реалізації усіх змістових ліній предмета «Літературне читання» учні молодших класів, крім оволодіння важливими компетентностями, набувають певного досвіду застосування їх у різних видах освітньо- пізнавальної діяльності, індивідуального практичного досвіду. Враховуючи той факт, що вчителі початкової ланки є багатопредметниками, реальність втілити інноваційну технологію інтегрованого навчання буде успішним. У статті акцентовано увагу на реалізацію інтегрованих звʼязків, тому що вчителі-практики часто вдаються до зближення, поєднання певних матеріалів з уроків української мови, літературного читання, образотворчого мистецтва, природознавства, математики. Оскільки поєднання інформації з кількох предметів сприяє активізації пізнавальної діяльності дітей, опануванню значного обсягу навчального матеріалу, досягненню цілісності знань та головне, стимулює інтерес до навчання і відчуття звʼязку з життям, то це дає змогу вчителю початкових класів розширити міжпредметні зв’язки дисциплін, що вивчаються молодшими школярами. Про важливість інтеграції змісту і форм навчання підкреслюють А. Алексюк, О. Біляєв, І. Большакова, Л. Варзацька, Т. Донченко, М. Данилов, Ю. Колягін, В. Паламарчук, О. Савченко, Н. Светловська, Г. Селевко, О. Мариновська, М. Фіцула та інші. Проте розширення змісту міжпредметних зв’язків та інтеграції навчання слугує вивченню нових складників досліджуваної теми. У статті наголошено на тому, що трактування поняття «інтегроване навчання» та «міжпредметні зв’язки» сучасні науковці пропонують розрізняти, які в науковій літературі донедавна трактувалися як подібні явища. Услід за О. Савченко стверджено, що зміст уроків з використанням інтегрованого навчання відрізняються від уроків з міжпредметними зв’язками, оскільки це – різні дидактичні поняття. Особливість інтегрованих уроків полягає в тому, що вони можуть проводитися на основі внутрішньопредметної, міжпредметної та міжсистемної інтеграції: об’єднані дво-, три-, чотирипредметні, урок-екскурсія, урок-подорож, урок-занурення, урок-похід тощо. Такі уроки часто слугують продовженням паралельного вивчення споріднених предметів у межах одного уроку. На основі визначених теоретичних засад було запропоновано різні варіанти використання інтегрованих та міжпредметних зв’язків на уроках рідної мови у Новій українській школі.

АКАДЕМІЧНА ТА ПРОФЕСІЙНА ПІДТРИМКА ЗДОБУВАЧІВ СТУПЕНЯ ДОКТОРА ФІЛОСОФІЇ У КОНТЕКСТІ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ДОКТОРСЬКОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ВІЙНИ

2024-04-22T12:07:48+03:00

Академічне залучення та підтримка вразливих категорій учасників освітнього процесу є ключовим питанням освітньої політики у ЄС та в усьому світі. У цьому контексті дослідження зосереджено на пошуку відповідних рішень щодо прогалин у зміцненні спроможності докторської освіти на інституційному та національному рівнях в Україні, насамперед через недооцінювання її суспільних вимірів, а також на синхронізації українських практик з європейською політикою та стандартами. Важливо здійснити наукові та прикладні рефлексії корисних ініціатив у зарубіжних країнах щодо інтеграції цінностей стійкості та сталості в академічний, дослідницький супровід молодих науковців, покращити їх залученість через розвиток інклюзивної та привітної культури в академічному середовищі, яка заохочує повагу, підтримку та наставництво. У контексті євроінтеграційних стратегій реформування української системи підготовки докторів філософії авторами розроблено зміст вибіркових освітніх курсів, що, передбачається, сприятиме міжгалузевому діалогу в рамках адженди сталої, згуртованої та мирної Європи. Це забезпечить важливий контекст для просування нового типу академічної культури в українському академічному середовищі – культури соціальної відповідальності університету, яка надає пріоритет людським цінностям і враховує реальні потреби молодих дослідників, забезпечує їх академічну та соціальну підтримку у кризових обставинах професійного та особистого життя. Все більш гостро постають питання соціальної підтримки вразливих категорій здобувачів освіти докторського рівня – біженців, внутрішньо-переміщених осіб, студентів, що залишилися на територіях, близьких до зони бойових дій, докторантів у кризових життєвих ситуаціях та інші категорій.