СТВОРЕННЯ ІГРОВОГО СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
PDF

Ключові слова

діти дошкільного віку, ігрова діяльність, ігровий простір, вільна самостійна ігрова діяльність, безпека ігрового середовища preschool children, play activities, play environment, free play

Як цитувати

ЗАМЕЛЮК, М. І., КРУТІЙ, К. Л., & ДЕСНОВА, І. С. (2025). СТВОРЕННЯ ІГРОВОГО СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ. АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА», (1), 93-102. https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2025.1.14

Анотація

У статті проаналізовано аспекти створення ігрового середовища для дітей дошкільного віку. Ігровий простір для дошкільнят – це їхній унікальний досвід, де вони пізнають світ, вчаться взаємодіяти з іншими дітьми та дорослими, розвивають свої здібності та таланти. Саме шляхом активної залученості до ігрової діяльності дитина засвоює нові знання, вміння і навички. Окреслено основні принципи створення ігрового середовища: відповідність віку (ігри та матеріали повинні відповідати віковим особливостям дітей), різноманітність (середовище має бути насиченим різноманітними матеріалами та обладнанням для задоволення різних інтересів дітей), змінність (ігровий простір має регулярно оновлюватися, щоб підтримувати інтерес дітей), безпечність (усе обладнання та матеріали повинні бути безпечними для дітей), логістичність (простір має бути розділений на різні функціональні локації (для гри, читання, творчості тощо)), доступність (матеріали повинні бути доступними для дітей, щоб вони могли самостійно обирати іграшки та займатися діяльністю). Звертається увага на ключові елементи, які необхідні для довершеного ігрового середовища (час, простір і свобода). Детально розглядається роль вихователя, не тільки як спостерігача, а й активного учасника ігрового процесу (створює умови для гри, організовує спільну діяльність, допомагає дітям освоювати нові ігри та матеріали).Матеріали та методи. Для дослідження впливу ігрової діяльності на розвиток дитини використовували такі методи: спостереження (систематичне спостереження за ігровою діяльністю дітей в різних умовах), анкетування (опитування вихователів, батьків дітей старшого дошкільного віку щодо їхніх поглядів на роль гри в розвитку дитини), педагогічний експеримент.Результати. Дослідження полягало в тому, що в КЗ «Луцький заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 5 комбінованого типу Луцької міської ради», де проводилося спостереження, опитування, створені оптимальні умови для вільної самостійної ігрової діяльності дітей дошкільного віку. Крім того, доведено, що гра є важливою діяльністю для розвитку особистості дітей дошкільного віку.Уточнено, що елементами ігрового середовища виступають: натуральні матеріали (пісок, вода, камінці, рослини, що сприяють розвитку сенсорних відчуттів і творчості), локації – ігрові (крамниця, лікарня, кухня), творчі (малювання, ліплення), читання, науки, для фізичного розвитку, для розвитку музичного слуху та ритму тощо.Дослідження показує, що дитячий ігровий простір має неоціненне значення для фізичного, соціального та когнітивного розвитку дитини. Ігри просто неба дозволяють дітям досліджувати довкілля, розвивати моторні навички, навчатись співпраці з іншими та пізнавати світ шляхом активної залученості до ігрової діяльності.Результати нашого дослідження можна використовувати для: створення ефективних програм розвитку, виховання та навчання дітей дошкільного віку; вдосконалення ігрового середовища в закладі дошкільної освіти, розробки рекомендацій щодо організації ігрового простору для вільної самостійної ігрової діяльності, публікації наукових статей.

https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2025.1.14
PDF

Посилання

Про затвердження Базового компонента дошкільної освіти (Державного стандарту дошкільної освіти) нова редакція : Наказ МОН України від 12 січня 2021 р. № 33 / Міністерство науки і освіти України. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/rizne/2021/12.01/Pro_novu_redaktsiyu%20Bazovoho%20komponenta%20 doshkilnoyi%20osvity.pdf (дата звернення: 20.10.2024).

Замелюк М. Ігровий простір дитини дошкільного віку: місце і роль дорослого. Збірник наукових праць «Академічні студії». Серія «Педагогіка». 2021. Вип. 2. С. 42–46.

Замелюк М. Роль дорослого в розгортанні вільної дитячої гри. Палітра педагога. 2021. № 5–6. С. 3–6.

Крутій К. День без іграшок, або як оптимізувати ігрове середовище? Дошкільне виховання. 2024. № 4. С. 3-7.

Крутій К., Попович О. Що таке сенсорно збагачене середовище. Вихователь методист дошкільного закладу. 2020. № 10. С. 6–10.

Крутій К., Попович О. ECERS-R для оцінки сенсорно збагаченого середовища груп раннього віку. Вихователь-методист дошкільного закладу. 2020. № 10. С. 12–16.

Ansari A., & Purtell K. (2017). Activity settings in full-day kindergarten classrooms and children’s early learning. Early Childhood Research Quarterly, 38 , 23-32. doi: http://dx.doi.org/10.1016/j.ecresq.

Basock D., Latham,S., & Rorem A. (2016). Is kindergarten the new first grade? AERA Open, 2 (1), 2332858415616358.

Burn A., Richards C. Children’s Games in the New Media Age. Routledge, 2016. 238 s.20.

Lemay L., Bigras, N., & Bouchard C. (2016). Respecting but not supporting play: Early childhood educators and childcare providers’ practices in supporting children’s play. Early Years , 1-16.

Linda D. Smart Pedagogy of Game-based Learning. Series : Advances in Game-Based Learning. Springer, 2021. 238 s.

Nyman G. (2018). Why play? Hanneland. WWW document. Available: https://www.hannelandia.fi/leikki/ [cited 05.01.2025].