ЗМІНИ ПОКАЗНИКІВ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ЮНИХ СПОРТСМЕНОК 12–14 РОКІВ ПІД ВПЛИВОМ ЗАНЯТЬ ВАЖКОЮ АТЛЕТИКОЮ ЗА ПРОГРАМОЮ ДЮСШ

Анотація

Мета статті полягала у встановленні залежності впливу занять важкою атлетикою на прояв функціональних показників спортсменок 12–14 років на етапі початкової підготовки. Дослідження проводилися з учнями Комунального закладу «Харківського республіканського ліцею спортивного профілю» Харківської обласної ради та Комунальному закладі «Комплексної дитячої юнацької спортивної школи ХТЗ» та Комунальному закладі «Комплексної дитячої юнацької спортивної школи ім. П. Калнишевського» (м. Ромни) з спортсменками 12-14 років в кількості 36 осіб, що займаються важкою атлетикою на етапі початкової підготовки. Всі спортсменки тренувались за класичною програмою розробленою для ДЮСШ.Проведене трирічне дослідження функціонального стану спортсменок 12–14 років, які систематично займаються важкою атлетикою за програмою ДЮСШ, дало змогу виявити позитивну динаміку змін фізіологічних показників під впливом регулярного тренувального процесу на етапі початкової підготовки. Встановлено достовірне зниження частоти серцевих скорочень у стані спокою з 82,4±3,4 уд/хв до 72,5±3,1 уд/хв (t₁,₃=2,15; p<0,05), що свідчить про покращення функціонування серцево-судинної системи. Показники артеріального тиску також демонструють зниження, зокрема систолічного – з 118,4±1,6 мм рт. ст. до 113,5±1,5 мм рт. ст. (t₁,₃=2,23; p<0,05), і діастолічного – з 70,7±1,3 мм рт. ст. до 66,2±1,6 мм рт. ст. (t₁,₃=2,18; p<0,05). Життєва ємність легень зросла з 1518,5±105,6 мл до 1847,4±67,6 мл (t₁,₃=2,62; p<0,05), а частота дихання зменшилась з 18,1±1,1 до 14,4±1,3 вдихів/хв (t₁,₃=2,17; p<0,05), що вказує на покращення адаптаційних можливостей дихальної системи. Показники функціональних проб також зазнали значущих змін: результат проби Штанге підвищився з 35,2±2,0 с до 48,4±2,6 с (t₁,₃=4,02; p<0,001), а проби Генче – з 18,4±2,2 с до 30,8±2,7 с (t₁,₃=3,56; p<0,01). Ці результати свідчать про зростання рівня дихальної витривалості. Індекси функціональної діагностики також підтвердили покращення функціонального стану: індекс Робінсона зменшився з 89,2±1,4 до 85,3±1,2 ум. од. (t₁,₃=2,12; p<0,05), індекс Руф’є – з 9,7±0,2 до 8,7±0,4 ум. од. (t₁,₃=2,24; p<0,05), а індекс Скібінської значно зріс із 991,5±92,7 до 1500,8±56,2 ум. од. (t₁,₃=4,70; p<0,001). Отримані результати свідчать про ефективність класичної програми підготовки ДЮСШ у формуванні функціональ- ного резерву та забезпеченні адекватної адаптації до силових навантажень у спортсменок підліткового віку. Це підтверджує доцільність подальшого впровадження системного контролю за функціональними показниками при індивідуалізації тренувального процесу в юному віці.